Напередодні 19-ї річниці виводу військ з Афганістану хочу розповісти про долю одного із героїв афганської війни , патріота України , Героя Радянського Союзу , підполковника Горошка Ярослава Павловича .
Військова служба звела нас вперше ще в далекому 1987 році в Афганістані. Зустрілися ми в Кабулі на пересильному пункті , я чекав на літак в СРСР , так як мій термін служби в Афганістані закінчився , а Ярослав прибув туда вже вдруге і чекав на літак , щоб відбути до нового місця служби. Три години спілкування , особливо як для земляків , промайнули непомітно. Але і в подальшому , зустрічалися ми ще не раз.
Народився Ярослав Павлович Горошко 4 жовтня 1957 року в селі Борщівка Лановецького району Тернопільської області . Батько Павло Кіндратович працював викладачем математики в сільській школі , а мати Мотря Лаврінівна викладала українську мову та літературу . Тож з раннього дитинства батьки виховували в сина любов до знань та рідної землі .
Вже в юні роки з великою цікавістю Ярослав слухав розповіді батька про боротьбу за незалежність України , адже Павло Кіндратович воював в лавах УПА . То ж мрія стати військовим була у нього ще з дитинства .
У 1974 році Ярослав закінчив Борщівську середню школу , поступав у Хмельницьке вище військове артилерійське училище , про те без успіху . До призову в лави Радянської Армії працював електриком у колгоспі .
Весною 1974 року був призваний на строкову військову службу , яку проходив у місті Баку в десантних військах , де здобув спеціальність радиста.
Під час проходження строкової служби сержант Горошко Я . П . вступив до Хмельницького вищого військового артилерійського командного училища , яке закінчив у 1981 році . У серпні цього ж року одружився , а у вересні вже був направлений для подальшого проходження служби в Афганістан .
Військову службу проходив в 70 – й окремій гвардійській мотострілецькій бригаді на посаді командира мінометного взводу . За два роки війни Ярослав Павлович десятки раз брав участь у бойових діях . Він став бойовим офіцером , навчився керувати особовим складом , берегти його , цінити бойову дружбу . За відвагу і героїзм , проявлені в боях , офіцер Горошко Я.П. був нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю ’’За відвагу’’ .
У 1983 році старший лейтенант Горошко Я.П. по заміні повертається для проходження служби в Прикарпатський військовий округ і проходить її у 8 окремій бригаді спеціального призначення , що знаходилася в місті Ізяслав Хмельницької області .
З 1986 по 1987 роки проходив службу в такій же бригаді спеціального призначення на посаді командира роти в Білорусії у місті Мар’їна Горка .
У 1987 році , за його особистим проханням , вдруге був направлений в Афганістан . Службу проходив на посаді командира роти 186 окремого загону спеціального призначення в місті Шахджой провінції Забуль . Це невеличке містечко знаходилось на дорозі , яка проходила з Кандагара через Калат , Газни , Пагман на Кабул , а далі на перевал Саланг .
Цей період служби більш детально описаний у поданні для нагородження на командира роти капітана Ярослава Горошка : ’’ ... С февраля 1987 года второй раз направляется в Афганистан . Руководил действиями подразделения в сорока боевых выходах . Был контужен 29 сентября 1987 года , но продолжал управлять ротой до конца боя . 31 октября 1987 года группа под командованием капитана Горошко вышла на помощь разведгруппе старшего лейтенанта Онищука , вступила в жестокий бой с превосходящими силами мятежников, уничтожив огнем и в рукопашном бою более 20 мятежников , и вынесла с поля боя тела погибших разведчиков из группы офицера Онищука’’ .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1988 року гвардії капітану Горошку Я.П. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка . Його товаришу старшому лейтенанту О . Оніщуку це високе звання було присвоєне посмертно .
З 1988 по 1991 роки Ярослав Павлович навчався у Військовій академії імені Фрунзе в Москві .
З 1991 по 1993 роки проходив військову службу в Прикарпатському військовому окрузі на посаді командира батальйону окремої бригади спеціального призначення в місті Ізяслав .
Цей період служби в майора Горошко став найважчим. З проголошенням незалежності та створенням Збройних Сил України Ярослав Павлович одним із перших прийняв військову присягу на вірність народу України.
Почався поділ армії і вище військове керівництво прийняло рішення таємно вивезти в Росію спеціальну техніку та озброєння елітного підрозділу спецпризначення , аналогів якого не було ні в одній армії світу. Офіцер Горошко Я.П. разом із особовим складом став на захист національних інтересів України та не дав викрасти дане озброєння. Вище військове керівництво чинило тиск і залякування , пропонували Ярославу Павловичу перевестись для подальшого проходження служби в Росію та обіцяли швидкий кар’єрний генеральський ріст. Але мужній офіцер-патріот все витримав , тоді військове керівництво вирішило звільнити його з Збройних Сил України і вже підготовили документи. Лише втручання тодішнього Міністра Оборони України Костянтина Морозова в долю Ярослава Горошка допомогло зберегти для Збройних Сил України високопрофесійного бойового офіцера.
В 1993 році підполковник Горошко Я.П. був переведений для подальшого проходження служби в місто Київ та призначений на посаду начальника розвідшколи , де передавав свій багатий бойовий досвід підлеглим та наполегливо готував їх до захисту держави. Та на жаль , під час занять по бойовій підготовці на Дніпрі , сталася трагедія ...
Загинув підполковник Горошко Я.П. 8 червня 1994 року і похований зі всіма військовими почестями в рідному селі Борщівка.
В сільській школі відкрито музей пам’яті Героя Радянського Союзу та мужнього патріота України. Його дружина Людмила Іванівна проживає в Києві , працює економістом Національного банку України. Сини Ярослава Павловича гідно продовжують традиції батька , старший Павло став військовим психологом , а молодший Іван – військовий юрист.
4 жовтня 2007 року в рідному селі Ярослава Павловича зібралися бойові побратими , рідні та друзі з усієї України. В цей день йому мало б виповнитись 50. На могилі відслужили панахиду , провели мітинг-реквієм та висловили співчуття батькам і родині.
З метою вшанування та увіковічнення пам’яті Героя Радянського Союзу , мужнього патріота України , головою обласної державної адміністрації Юрієм Чижмарьом підтримано ініціативу Президії Тернопільської обласної організації ветеранів Афганістану про присвоєння одній з вулиць в новому мікрорайоні обласного центру імені Ярослава Павловича Горошка.
Від імені правління обласної організації ветеранів Афганістану хочу щиро подякувати батькам Ярослава Павловича за виховання мужньго патріота України. Схиляю голову перед світлою пам’яттю героя-земляка.