Навігація

Пошук
Google

Друзі сайту
Українська Спілка ветеранів Афганістану


Розсилка RSS новин з www.ter-usva.at.ua | Вхід 24.05.2018, 05:29

Головна » 2017 » Лютий » 9 » 29 річниця з дня загибелі Євгена Богача
29 річниця з дня загибелі Євгена Богача
12:23

6 лютого минуло 29 років з дня загибелі під час виконання військового обов`язку в Афганістані жителя Кривчого гвардії капітана Євгена Богача. Тернопільська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) ініціювала поминальні заходи з цього приводу. У Кривченській православній церкві Покрови Пречистої Діви Марії відбулася панахида за участю дружини загиблого воїна Ярослави Богач, його брата Василя з родиною, представників обласної, районної організацій УСВА, представників райвійськкомату, членів РО Всеукраїнського союзу ветеранів АТО. Панахиду відслужив священик о.Володимир Качан. Опісля всі помолилися біля могили загиблого воїна, поставили вінки та запалені лампадки. Василь Богач подякував братовим побратимам за те, що не забувають про брата, підтримують його родину. Потім в актовій залі місцевої школи відбувся виховний захід в пам`ять про земляка-героя. Розпочався він з Державного Гімну, який виконав дитячий хор, а також молитвою дітей за батьків, котрі захищають державу від агресора. Виступ хору був організований для дружини загиблиго як сюрприз і подарунок. Адже пані Ярослава 33 роки приїхала у Кривче працювати художнім керівником у будинку культури і найперше, що зробила -- організувала саме дитячий хор. Ведуча Ольга Бугера, педагог-організатор Кривченської школи, до слова запросила голову Тернопільської організації УСВА Сергія Лісового, котрий розповів про діяльність обласної організації, участь афганців у Майдані, АТО. Він подарував школі три «Підручники бійця територіальної оборони», які містять основи військової справи, розповів про роль цього підручника.

    Емоційним був виступ Ярослави Богач, котра досить молодою залишилася вдовою. Син Євгена Михайло народився в той час, коли тато вже був на війні, і батькові вже не довелося побачити сина. Пані Ярослава зазначила, що сина вчили жити татусеві листи, для нього прикладом життєвої мудрості, братської дружби були татові побратими воїни-афганці. У своїх листах до дружини Євген Богач писав: «Треба жити з вірою у світле майбутнє, пам`ятаючи про минуле». Які актуальні і сьогодні ці слова. Син Євгена Михайло продовжив справу тата, теж став військовим, побував в АТО, зараз служить в СБУ. Мабуть Євген Богач і в страшному сні не міг подумати, що і його синові доведеться брати зброю в руки, щоб захищати свою державу. Та син став гідним пам`яті свого тата.

     Учасник бойових дій в Афганістані Роман Лотецький заспівав власні пісні. Першу, присвячену Євгенові Богачу «Капітан», він написав напередодні вночі. Потім виконав пісні «Тату, мамо», «Третій тост», «Блок-пост», «Бригада» (присвячена 44-ій бригаді) та «Українська земля».

     Однокурсники Євгена Богача Ігор Дем`яненко, Володимир Голик з Тернополя поділилися спогадами про спільне навчання у Кам`янець-Подільському військовому училищі, розповіли про свою спеціальність сапера, а Євген був ще й в спецпідрозділі саперів. Про свою службу в Афганістані, специфіку ведення боїв у гірських умовах розповіли теж гості з Тернополя Володимир Фаріончук, Іван Бабій, Василь Брицький. Голова РО УСВА Ярослав Струтинський побажав усім побратимам міцного здоров`я, незламності духу, віри у якнайшвидшу перемогу нашої держави у цій кровопролитній війні. На заході також був присутній член районної організації УСВА Степан Костинський. Представник обласної організації УСВА Олександр Рогов представив присутнім, а особливо учням, військове озброєння, яке вояки привезли з собою. Учні мали можливість не лише подивитися на бойове оснащення, а потримати в руках, приміряти каски, старші учні демонстрували свої вміння на час розбирати та збирати автомат. Особливо дітям сподобалися сухарі, якими військові їх вгощали. Підсумок підвела директор школи Галина Яструбчак, котра з хвилюванням зазначила, що, побачивши зброю, яку вносили в залу вояки, не могла стримати сліз. Як це страшно, коли нашим дітям доводиться з такими речами знайомитися у наш час. І побажала, щоб це вони бачили лише у цій залі, і ніколи -- наяву. Подякувала воїнам-афганцям, що бережуть пам`ять про земляка, шанують військову дружбу вже впродовж кількох десятиліть, сучасним героям, котрі, ризикуючи своїм життям, дають нам можливість мирно жити, працювати і навчатися у теплих, світлих, затишних приміщеннях, під мирним небом.

Переглядів: 159 | Додав: ter-usva | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Всі матеріали на сайті розміщені для ознайомства без цілей комерційного використання. Copyright www.ter-usva.at.ua Хостинг від uCoz