Афганська війна – болючий спогад воїнів-ветеранів, невимовна туга матерів, сестер, родичів загиблих, це рана, котра ніяк не загоюється, котра завжди кровитиме… Кажуть, що час лікує рани. Можливо, але залишаються рубці і пам'ять, котра житиме, пам'ять про загиблих на Афганській війні. 31 рік тому, 6 березня 1981 року загинув уродженець Тернопільської області Кильба Василь Іванович. Доля склалась так, що Василь загинув не у бою, а під час товариського футбольного матчу на Джелалабадському стадіоні між командами радянських десантників і афганським «царандоєм». Гра закінчилась з рахунком 2:1 на користь нашої команди, і раптом з натовпу полетіла граната. Загинули командир роти, комсорг батальйону, кулеметник Василь Кильба та ще четверо афганських дітей… Василя Кильбу посмертно нагородили орденом Червоної Зірки, на могилі в селі Раштівці Гусятинського району встановили пам’ятник. Відійшли вже у вічність батьки Василя- Стефанія Іллівна та Іван Євстахійович, але доглядає за могилою рідна сестра Марія, яка кожен день згадує брата. Кожного року бойові побратими Василя з Тернополя і Гусятина приїжджають до нього на могилу, щоб вшанувати його пам'ять. Ось і цього року, 6 березня голова Тернопільської обласної організації УСВА С.Лісовий, голова Гусятинської районної Спілки ветеранів Афганістану Михайло Храпливий з бойовими побратимами відвідали могилу Василя Кильби, поклали квіти, запалили свічки та помолилися за упокій його душі. Ветерани – афганці щиро подякували сестрі Василя – Марії, за турботу про могилу та подарували їй книжку «Обпалені війною», де є спогади про її брата. Пам’ятаймо про полеглих, не забуваймо про живих!